Як зрозуміти, що у дитини депресія? Розповідає психіатр

На жаль, депресія – це хвороба, яка не шкодує нікого: ні дорослих, ні підлітків, ні навіть маленьких дітей. Статистика показує, що близько 3% неповнолітніх у віці від 3 до 17 років страждають депресією. Те, що батьки іноді списують на примхи або перехідний вік часто може бути симптомом емоційного розладу, що вимагає лікування. За якими ознаками можна розпізнати депресію у своєї дитини і як вести себе в цій ситуації, – розповідає дитячий психіатр Ірина Лабутьева.

7 ознак дитячої депресії

Що б не думали про дріб’язковість дитячих проблем дорослі, вони теж можуть відчувати сильний стрес, який може спричинити за собою емоційний розлад. Причини розвитку депресії в ранньому віці можуть бути різними: проблеми у відносинах з батьками, цькування однолітків, хвороби, втрати в сім’ї, стреси і т. д. При цьому проявлятися вона буде не так, як у дорослих. Найбільш частими симптомами депресії у дітей є:

Різкі перепади настрою

Звичайно, настрій малюків і, тим більше, підлітків і в нормі досить мінливий, але якщо дитину постійно кидає з крайності в крайність – це може вказувати на депресію. Наприклад, в одну хвилину він здається спокійним, і раптом починає плакати або гніватися без причини. Швидше за все, це говорить про те, що дитина переживає емоції, які не може ні зрозуміти, ні подолати.

Зайва чутливість до будь-яких подразників – теж тривожна ознака, особливо якщо раніше цього не помічалося. Вона може зробити дитину конфліктним, схильним до бійок, тривожним або, навпаки, бездушним. Якщо ви помічаєте таке за своїм чадом – не поспішайте приймати спалахи роздратування на свій рахунок і не намагайтеся подавити їх відповідною агресією. Спробуйте спокійно, без осуду поговорити з дитиною і з’ясувати, що з ним відбувається і як він себе почуває.

Дефіцит сил і енергії

Апатія і відсутність сил навіть на найпростіші дії – візитна картка депресії. Але дитяча млявість також часто говорить про анемії, яку варто виключати в першу чергу. Якщо ж дитина фізично здоровий, але при цьому протягом двох тижнів і більше ходить втомленим і слабким, то є сенс показати його дитячого психіатра.

Також зверніть увагу на те, як сплять ваші син або дочка. Депресія порушує роботу серотоніну, який, серед іншого, допомагає засинати і досягати фази швидкого сну. Тому дитина може лягати спати вчасно, але при цьому його сон буде переривчастим, зайво чуйним, чому вранці встане невиспаним. Дорослим у такому разі часто рекомендують приймати мелатонін, але давати його дітям без призначення лікаря не можна.

Відсутність інтересів і захоплень

Діти і підлітки можуть бути легковажними і часто міняти захоплення. Це нормально. Але якщо дитина не цікавиться взагалі нічим – це погана ознака. Депресія висмоктує з людини радість, мотивацію, волю і винахідливість, залишаючи тільки відчуття безнадійності. Дитина може тільки здаватися просто нудним, але всередині себе марним, ні на що не здатним, а іноді й винуватим.

Зміна харчових звичок

Маленькі діти часто відрізняються непохитною відданістю до одних і тих же страв. Тому різка зміна апетиту і переваг в їжі може говорити про якісь розладі. З-за поганого сну і пригніченості, діти можуть почати переїдати або, навпаки, відмовлятися від їжі, налягати на солодке та калорійну їжу. Але швидкі вуглеводи і неправильне харчування при депресії тільки погіршать ситуацію, тому не варто йти на поводу у дитини. Стежте, щоб раціон був збалансованим, повним вітамінів і жирних кислот.

Проблеми з поведінкою в школі

З-за інших проблем, викликаних хворобою, поведінка дитини може погіршиться. З-за пригніченості і збільшеною дратівливості він може стати агресивним, ображати інших дітей, влізати в бійку, перечити вчителям і т. д. Звичайно, причиною поганої поведінки можуть стати і конфлікти з однокласниками або булинг. Але що б це не було, воно вимагає уваги батьків.

Погіршення оцінок

Поступовий або різкий спад успішності може відбувається з відсутності інтересу, зниження концентрації уваги та низького рівня енергії, властивих депресії. Крім того, погіршення оцінок може бути своєрідним способом привернути увагу до свого стану, таким закликом про допомогу від дитини.

Соціальна ізоляція

Сильна сором’язливість і прагнення до ізоляції також є сигналом про наявність проблем. Не всі діти люблять спілкуватися з усіма підряд, деяким буває достатньо 1-2 друзів, але якщо ваші син або дочка воліють самотність будь-якої компанії, то вам варто з’ясувати причини такої поведінки. Якщо вся справа в булинге, то необхідно міняти школу, якщо дитина не вміє налагоджувати контакти з однолітками або має проблеми з самооцінкою – вести його до дитячого психолога, а якщо він і сам не може пояснити, що саме з ним відбувається, говорить про пригніченості і почутті безнадійності – до психіатра.

Якщо ви помічаєте у дитини тривожні симптоми протягом 2 тижнів – обов’язково зверніться до фахівця. Так, деякі з дитячих проблем можуть здатися незначними, але це зовсім не означає, що вони такі для дитини. Не варто знецінювати його переживання або вимагати від нього реакцій, до яких його психіка ще не доросла. Своєчасне звернення до психіатра допоможе уникнути серйозних проблем з походом до нього краще не затягувати.